Новини

У березні 2015 року ПАТ «АЗОТ» OSTCHEM святкував 50-річчя з моменту отримання першої продукції – рідкого аміаку, після чого один за одним будувалися та пускалися цехи з виробництва мінеральних добрив. Паралельно з ними організовувалися й допоміжні цехи, без яких також неможлива робота заводу. У грудні виробничі ювілеї відзначили цех з виробництва азотної кислоти, цех водопостачання і промислової каналізації та цех складського господарства.

31 грудня колектив цеху М-5 Черкаського «Азоту» за традицією святкує не лише прихід Нового року, але й річницю пуску виробництва. Як і 45 років тому, сьогодні від стабільної і якісної роботи цього структурного підрозділу, без перебільшення, залежить технологічний процес у групі цехів з випуску мінеральних добрив.


Владислав Літошенко

За лічені години до Нового 1971 року колектив цеху М-5 отримав перші тонни продукції. Ця виробнича ніч назавжди залишилася в пам’яті Івана Гвоздецького, Бориса Ворошніна, Миколи Іваненка, В’ячеслава Барсукова, Костянтина Сурменка, Миколи Гладких, Михайла Юрченка та багатьох інших. Введення в експлуатацію спочатку одного, а згодом і всіх трьох агрегатів першого відділення, оснащеного вітчизняним обладнанням, стало однією із знакових подій у житті товариства. Отримання азотної кислоти, необхідної для нейтралізації аміаку, сприяло пуску ще одного виробництва азотних добрив. Через кілька тижнів на конвеєрні стрічки посипалася аміачна селітра у цеху М-3.



Виробничу стабільність цеху М-5 забезпечують 127 фахівців, з них 73 особи працюють на виробництві азотної кислоти більше 10 років, ще 48 осіб – більше 25 років. До «золотого фонду» структурного підрозділу входять: П.М.Коломієць, В.Г.Гордієнко, І.І.Кухоль, В.В.Катаєва, Г.О.Листопад  – на фото; М.М.Шеремет, О.О.Хуторний, Л.В.Янгол, А.Я.Буткевич, Л.В.Жабка, Л.І.Коломієць, М.Л.Олішивець, О.В.Сторожко, О.А.Зінченко, Г.В.Янгол та ін.

– До служби в армії, як молодий спеціаліст, я встиг попрацювати в цеху І-1. Потім повернувся на завод, однак уже в цех неконцентрованої азотної кислоти. Якраз у цей час розпочиналося будівництво другого відділення. За більш досконалою схемою тут мали запрацювати шість агрегатів потужністю 120 тисяч тонн кожен, – розповідає начальник відділення №2 Іван Кухоль. – Пуск останнього сьомого агрегату в цьому відділенні (і десятого загалом у цеху, – ред.) відбувся 1980 року за моєю безпосередньою участю. На заключному етапі підготовки до пуску доводилося працювати цілодобово. Ми мали отримати продукцію у визначений термін за будь-яких обставин.
Сьогодні успіхи цеху продовжує примножувати злагоджений колектив професіоналів і однодумців під керівництвом Владислава Літошенка. Грамотно спланована робота дозволяє одночасно проводити капремонти, модернізувати обладнання, утримувати максимальне навантаження й справлятися з виробничими завданнями, забезпечуючи у повному обсязі сировиною цех М-9.

Над удосконаленням технологічного процесу колектив працював на всіх етапах розвитку. За роки існування цеху на закупку нового обладнання, проведення реконструкції агрегатів, виконання інвестиційних програм було спрямовано значний обсяг коштів.

– Серед найважливіших проектів, реалізованих у нашому цеху, – перехід із застарілих засобів КВПіА на сучасну розподілену систему управління. Основним постачальником комплектуючих стала американська компанія «Foxboro», – говорить заступник начальника цеху Віталій Гордієнко. – Завдяки новітнім технологіям ми суттєво підвищили рівень надійності управління технологічними процесами та контролю безпеки виробництва.

Ще одним проектом вдосконалення технології виробництва азотної кислоти стало впровадження селективного способу очищення хвостових газів.

– Нам вдалося досягти найголовнішого – підвищити продуктивність агрегатів, якісні показники продукції і водночас знизити її собівартість. Проведена реконструкція мала значний економічний ефект, адже споживання природного газу зменшилося на третину, його ми замінили газоподібним аміаком, – зауважує інженер-технолог цеху М-5 Галина Листопад.

З нагоди виробничого ювілею бажаємо колективу цеху М-5 подальших плідних здобутків, нових успішних проектів, колективних удач, добробуту та злагоди у родинах і всіляких земних благ.

Водний баланс підприємства регулює колектив професіоналів

Цех водопостачання і промислової каналізації відзначив 45-річний ювілей. 15 грудня 1970 року він відокремився від колишнього цеху парогазоводопостачання у самостійний структурний підрозділ.


Олександр Сандецький та Анатолій Ткаченко

Протягом усього періоду своєї діяльності цех ВПіПК у режимі 24/7 забезпечує всі підрозділи Черкаського «Азоту» річковою, оборотною і пожежно-господарською водою, а також здійснює відведення виробничих і побутових стоків.

– Історія цеху по суті писалася на моїх очах. У цей період відбувалося становлення та розвиток не тільки нашого підрозділу, а й інших виробництв, – згадує старший майстер Анатолій Ткаченко, якого в колективі вважають «патріархом», адже він єдиний, хто працює в цеху з моменту його заснування.

– Значна увага приділялася пуску нових технологічних цехів – А-3, А-5, М-2... Як начальник зміни, я брав безпосередню участь у пусконалагоджувальних роботах, адже без забезпечення оборотною водою виробничий процес неможливий.


Ремонтно-експлуатаційний персонал ВОЦ №5

Водночас спеціалісти ВПіПК напрацьовували й реалізовували раціоналізаторські пропозиції у власному цеху, проводили реконструкції берегової насосної станції, водооборотних циклів, замінювали комунікації тощо.

Сьогодні колектив продовжує зберігати виробничі традиції та вдосконалювати роботу цеху.

– Завдяки технічному переоснащенню і впровадженню енергозберігаючих технологій нам вдалося значно знизити норму споживання електроенергії на 1000 м3 оборотної води. Одним із найбільш ефективних проектів стала реконструкція насосних агрегатів на водооборотному циклі №3. Проект окупився менше, ніж за рік, а економічний ефект склав майже 3 мільйони гривень. Маємо економію ще й за рахунок реконструкції та якісних капремонтів градирень, – зазначає начальник цеху ВПіПК Олександр Сандецький.

Нині фахівці структурного підрозділу працюють над розробкою проекту реконструкції насосної станції №4-А. Його реалізація також передбачає впровадження енергозберігаючих технологій.

Нинішнє покоління неабияк шанує досягнення ветеранів праці, які внесли свою частку в славні здобутки підприємства, а зараз перебувають на заслуженому відпочинку. Це – М.Ф.Василинчик, З.О.Батавіна, К.Ю.Глизь, Н.К.Долганова, З.М.Куликова, К.П.Моргун, Л.Ф.Семешкіна, Г.Ф.Чепурна, М.С.Рябокінь та ін.

«Хранителі» матеріальних цінностей Черкаського «Азоту»

Вже три десятиліття поспіль цех складського господарства в структурі Черкаського «Азоту» функціонує як окремий підрозділ. Його було створено на підставі наказу №714 від 25 грудня 1985 року.



– За цей період діяльності не було жодного випадку, щоб ми не забезпечили виробництво матеріалами, мішкотарою, іншою необхідною продукцією, – зазначає начальник цеху Микола Галушкевич, який 20 років очолює цей колектив, що нараховує 39 співробітників, половина з них – ветерани праці.

У володіння цеху складського господарства входить сім складів, які «розкидані» по всій території підприємства, а це майже 40 тисяч квадратних метрів площі, на якій розміщені 27 корпусів та майданчиків, де відбувається розвантаження замовлених матеріалів та передача їх на склади. За словами Миколи Павловича, нині там зберігається 11 тисяч найменувань, не кажучи вже про загальну їх кількість. І все це перебуває на чіткому обліку у «хранителів» складу, тобто комірників, які відповідають за розміщення, зберігання і видачу матеріально-технічних цінностей. Високий рівень продуктивності праці колектив забезпечує за рахунок спеціальної техніки, до якої додалися й два новеньких автонавантажувачі.

В число «золотого фонду» цеху входять Н.І.Прокоф’єва, М.М.Муравйова, В.О.Ільїна, Г.М.Соломаха,  А.Є.Калужинський, Ж.В.Гаплевська, О.І.Городищенко, О.М.Кубанська та В.І.Запорожець. Вони трудяться на підприємстві понад 30 років.

Прес-центр ПАТ «АЗОТ» OSTCHEM