Новини

Наступного року виповниться 20 років, як в структурі централізованого електроремонтного цеху (ЦЕРЦ) було створено спеціальну централізовану дільницю з ремонту та налагоджування електроустаткування. Нині тут працюють 15 осіб, більшість з яких має вищу інженерну освіту. 

– Ми виконуємо наладку і ремонт схем автоматичного ввімкнення резерву (АВР), систем збудження синхронних електродвигунів, вибухозахисту, схем приводів, частотних перетворювачів, – розповідає старший майстер дільниці Олег Кузьмичов. – Проводимо як планові перевірки обладнання, так і випробування електродвигунів після ремонту. Двигуни, які ремонтуються в ЦЕРЦ, проходять у нас і вібродіагностику.

Крім того, колектив дільниці займається тепловізійними вимірами по всьому підприємству, контролює опір пристроїв заземлення та блискавкозахист, проводить вимірювання, налагодження та ремонт вантажопідйомних механізмів з електроприводами тощо.

Виконувати такі роботи працівникам дільниці допомагає сучасна дороговартісна і високоточна апаратура. Зокрема, прилад «Кварц», за допомогою якого проводиться вібродіагностика, ще раніше було прид­бано за півмільйона гривень. Завдяки високій точності вимірів та комп’ютерній обробці даних, він дозволяє отримувати максимальний результат. Апарат «Крона» взагалі було виготовлено на замовлення «Азоту». За його допомогою спеціалісти дільниці можуть провести налагодження і провантаження автоматичних вимикачів прямо в технологічному цеху, не доставляючи їх в лабораторію, як це робилося раніше, що зменшує час виконання робіт, їх трудомісткість та вартість.

Та головна цінність цієї дільниці – не тільки складна техніка, а й висококласні спеціалісти, які вміють на ній працювати й справлятися з будь-­якими завданнями. Оскільки для проведення на підприємстві всіх перерахованих вище робіт потрібно пройти спеціальне навчання й отримати допуски, у працівників електротехнічної лабораторії є певна спеціалізація. Так, молодий спеціаліст Богдан Кулик вже двічі проходив навчання в Харкові з віб­родіагностики та має ІІ рівень кваліфікації, що дозволяє йому не лише проводити діагностику, а й робити аналіз та давати рекомендації щодо усунення причин підвищеної вібрації. Олег Коринюк, крім вібродіагностики, спеціалізується також на високовольтних вимірюваннях та налагоджуванні вантажопідйомних механізмів. Сергій Іщенко – на тепловізійному контролі.

Справжнім самородком, людиною із золотими руками та головою називають Ріхарда Шепетовського, який працює електромонтером на випробувальній станції ЦЕРЦ. 

Старший майстер дільниці Олег Кузьмичов та майстри Сергій Єрьоменко і Сергій Бондар працюють з високоточною електронікою. Олег Львович за освітою радіоінженер, а Сергій Євгенійович – інженер-­кріофізик, закінчив Харківський політехнічний інститут низьких температур, планував працювати в науці, проте в 90­-ті такої можливості не було. За розподілом він потрапив на роботу до Черкаського НВК «Фотоприлад», працював інженером-­конструктором. На «Азот» прийшов у 1996 році, коли було створено «інтелектуальну» дільницю ЦЕРЦ. Нині практично немає такої несправності в обладнанні, яку б він не міг виявити. Нерідко буває, що на підприємство його везуть і серед ночі, аби оперативно вирішити проблему. Хоча сам майстер на запитання як вдається стільки знати, відповідає словами філософа Сократа: «Я знаю, що нічого не знаю».

– Дуже допомагає в роботі вміння вчитися, яке нам дали в інституті, вміння творчо і нестандартно підходити до вирішення завдань, – зазначає Сергій Євгенійович. – Завдячую також наставникам, з якими працював на «Фотоприладі» – це інженери високого рівня. 

Як зазначив начальник ЦЕРЦ Роман Винник про кожного працівника цього підрозділу можна було б багато розповісти.

– За цю дільницю я спокійний, адже тут зібралися грамотні люди з різноплановою спеціалізацією, різного віку. Є досвідчені спеціалісти, які можуть передати досвід, навчити, і є молоде покоління, якому цей досвід переймати, – підсумував Роман Григорович.

Тож, бажаємо працівникам електротехнічної лабораторії подальших успіхів у роботі, щоб вони впевнено тримали руку на пульсі потужного виробництва і в разі потреби мог­ли надати йому кваліфіковану «швидку допомогу».