Новини

Усіх своїх суперників, як і торік, обіграв інженер сектора економічної безпеки служби директора з режиму та безпеки, кандидат у майстри спорту Владислав Пономаренко. «Срібним» призером турніру став старший майстер КВПіА цеху К-2 Віталій Іващенко, «бронзовим» – старший майстер зміни цеху К-2 Віталій Єдін.

– У шахи я почав грати ще в першому класі. Навчався в заслуженого тренера України Володимира Калужина. За моїми плечима чимало професійних турнірів. Тричі ставав чемпіоном Харкова серед школярів. У 1984 році грав за збірну України на всесоюзній спартакіаді школярів у Ташкенті. До речі, там я жив в одній кімнаті із Василем Іванчуком – одним із найсильніших українських шахістів, який сьогодні має титул міжнародного гросмейстера, – розповідає Владислав Пономаренко.

Своєму захопленню чоловік приділяє достатньо уваги й сьогодні. Коли є вільний час, бере участь в заочних турнірах в інтернет-клубі «Шахматная планета». Також він має пристойну колекцію професійної літератури, яку регулярно поповнює. Серед останніх надбань – книга Григорія Левенфіша та Василя Смислова «Теорія турових закінчень». Знайти її в радянські часи було доволі складно. Самі шахи спортсмен не колекціонує, однак кілька наборів для різних випадків все ж таки має – дерев’яні, магнітні та кишенькові.

Час від часу Владислав Леонідович бере на себе ще й роль тренера. Майстерності гри в шахи він почав навчати 5-річного сина Андрія, якому поки що не вистачає посидючості.

– Наскільки мені відомо, зараз в багатьох цивілізованих країнах порушують питання стосовно введення до шкільної програми гри в шахи. Такі діти швидше розвиваються, порівняно зі своїми однолітками, – зазначає Владислав Пономаренко. – Це не тільки логіка й інтуїція.

Вони змалку вчаться важливій рисі характеру, яка не притаманна часом навіть дорослим, – вміти достойно програвати й робити правильні висновки.

У перспективі переможець чемпіонату «Азоту» хотів би поекспериментувати й провести сеанс одночасної гри в шахи наосліп з 5 суперниками.