Новини

З інтенсивним будівництвом у країні нових заводів хімічної галузі додавалося й газонебезпечних об’єктів. На підприємствах стали діяти газорятувальні станції з цілодобовим чергуванням. Їх оснащували кисневими респіраторами марки РКР­-1, КІП­-1, кисневими насосами КН­З з ручним приводом, оживляючими апаратами «ОКА» та іншими засобами.

24 вересня 1964 року на майбутньому гіганті хімічної промисловості – Черкаському «Азоті», що тільки будувався, було створено воєнізований газорятувальний загін. Для його становлення та координації дій запросили досвідченого фахівця із Сєвєродонецька Івана Герасимовича Холодняка. Разом зі своїм заступником Іваном Мефодійовичем Вороним вони вивели службу за показниками діяльності тоді ще Радянського Союзу в перші ряди, про що свідчать численні грамоти різних рівнів. За півстолітній період діяльності через ВГРЗ пройшла чимала кількість працівників. У їх числі: І.Хандусь, І.Желдак, О.Костенко, С.Ковтун, В.Кучер, Ю.Коваленко, Г.Самойленко, М.Апанащенко, І.Остапенко,  Л.Положаєва, В.Гекімова, В.Афонін, В.Маренич, В.Вакуленко, О.Костенко, В.Найда, А.Горелик, К.Танцюра, В.Москаленко та інші.

Коли говорять, що газорятувальний загін – це елітний структурний підрозділ товариства, то це так, оскільки тут несуть вахту відповідальні працівники, які щосекунди готові надати необхідну допомогу та виконати аварійні і газонебезпечні роботи будь­якого рівня.

… Увійти в зону газової хмари – це подвиг, навіть якщо на тобі хімзахисний костюм та ізолюючий апарат. Вірогідність вибуху в цьому середовищі досить висока, а тому страховка і взаємодопомога у професії газорятівника – справа честі. Ці риси й згуртовують колектив, який нараховує 53 особи. В складі загону 4 оперативних відділення, які несуть цілодобове чергування. Всі бійці атестовані і мають статус «газорятівника», для яких прикладом професійної майстерності слугують командири відділень В.Семенуха, С.Мехед, В.Булава та Є.Омельченко. Основним зав­данням газорятувальної служби «Азоту» є рятування людей та ліквідація аварійних ситуацій. Проте дуже важлива і профілактична робота на об’єктах підприємства. Це кропітка щоденна праця, яку забезпечують командири пунктів Л.Селянко, Л.Островерха, І.Буйновська та Л.Тітенко. Загальний результат діяльності служби залежить від оперативного прийняття рішень командиром ВГРЗ К.М.Ткаченком, який безпомилково прораховує найдрібніші нюанси і скеровує роботу колективу. Планові теоретичні навчання з ліквідації аварійних ситуацій відпрацьовуються під керівництвом заступника командира загону В.В.Руденка. Технічний стан всієї бази устаткування, а це не одна сотня одиниць, залежить від професійності слюсаря­-ремонтника А.П.Каплі, за зарядку протигазових коробок відповідають В.Апанащенко та І.Сіра. Вони ж здійснюють і перевірку особистих засобів захисту органів дихання виробничників. Громадська робота та дозвілля в колективі оцінюється діяльністю профспілкового активу, який очолює І.Буйновська. До спільного відпочинку газорятівників завжди долучаються ветерани праці. І молоде покоління загону залюбки успадковує всі традиції своїх дідів та батьків, переймаючи естафету перебувати на сторожі життя людей та надбань рідного підприємства.