Новини

07.03.2013

Дмитро Колдун: хімік за освітою, співак та музикант за покликанням

Цього року жінок Черкаського «Азоту» привітав зі святом 8 Березня білоруський співак Дмитро Колдун, останні пісні якого вирізняються особливим ліризмом і відповідають настрою весняного свята кохання і краси.



Дмитро став відомим після того, як здобув перемогу у проекті російської «Фабрики зірок-6». На фабриці він виконував пісню «Still loving you» разом з легендарною групою «Скорпіонс», після чого соліст групи Клаус Майне запросив молодого співака виконати цю пісню в рамках спільного туру, а також подарував Дмитрові ексклюзивну гітару.

Вдалою була й участь Дмитра Колдуна в «Євробаченні-2007», де він вперше вивів Білорусь у фінал конкурсу та зайняв 6 місце, отримавши максимальні 12 балів від України, Росії та Ізраїлю за виконання пісні «Work your magic».



Після виступу на сцені «Дружби народів» Дмитро погодився відповісти на кілька запитань.

– Ви часто буваєте в Україні, які враження від Черкас?
– У Черкасах я вперше. На жаль, у мене не було можливості подивитися місто. А от ваш Палац культури мені дуже сподобався. Таких концертних залів немає навіть у деяких великих містах України та Росії. В Україну я приїжджаю не дуже часто. Хоча, як я вже казав під час виступу, в мене є українське коріння. Мій дідусь із Запоріжжя. Там є ціле село Колдунів. Якщо візити в Україну не пов’язані з концертами, це переважно зйомки кліпів, адже в мене тут багато друзів-кліпмейкерів, які допомагають мені з цим. Але буває, що й просто їду погостювати у друзів.

– На концерті ви були з оригінальною червоною гітарою. Це та сама, яку подарував соліст групи «Скорпіонс»?
– Так, це ексклюзивний інструмент, таких гітар всього штук сто. Вона мені дуже дорога, тому їздить зі мною на всі концерти, і стала вже своєрідним талісманом.

– Ви підтримуєте нині зв’язки з виконавцями цієї групи?
– Ми залишилися в дружніх стосунках, проте бачимося дуже рідко. Це й зрозуміло, ми живемо в різних країнах. До того ж, у них дуже щільний графік. Але коли вони приїздили до нас в Мінськ на останній концерт, ми дуже добре поспілкувались.

– Англійською чи німецькою?
– Спілкуємось англійською, проте вони знають декілька слів російською: «чувак, хорошо» і «да». Щоправда, в спілкуванні це мало допомагає.

– За освітою ви хімік. Чому вирішили здобувати таку спеціальність при тому, що з дитинства займалися музикою і були людиною творчою?
– Я вирішив, що одне одному не завадить. Я може й зараз, якщо не складеться, піду до вашого керівництва проситися на роботу (сміється – прим. авт.). А якщо серйозно – я дуже люблю хімію ще зі школи, адже це наука про те, як взагалі влаштоване життя на планеті. Я й зараз, коли зустрічаю тематичні статті про якісь нові відкриття чи інновації, читаю їх із задоволенням. Звичайно, я вже мало що пам’ятаю з вивченого. Мав працювати на полімерному виробництві.

– У вас нетипова, як для популярного співака, історія кохання. Ви одружилися з подругою дитинства. Усі ці роки ви зустрічалися?
– Так, ми зустрічалися з Вікторією ще зі школи, майже 12 років. Звичайно, з деякими перервами, як і в усіх, не обходилося без сварок та непорозумінь. За освітою вона лікар. Торік ми одружилися, а в січні цього року в нас народився синок. Поки що дружина з сином живуть в Мінську. Батьки їй допомагають поки я в роз’їздах, а закінчаться гастролі – будемо жити разом у Москві.

– Над чим ви зараз працюєте?
– Плани типові для всіх артистів: гастролі, нові пісні, кліпи. До кінця року планую випустити новий альбом. У мене своя студія звукозапису в Москві, ми там часто збираємося з колегами, працюємо, обговорюємо творчі плани.

– Ви вже думали над тим, як вітатимете дружину, маму з 8 Березня?
– Якщо чесно, то ні. Та й побачитися на свято нам не вдасться. Привітаю по телефону. А коли вже їхатиму до них, подбаю про подарунки.

Наталія Бакалова, фото Михайла Захаріна