Новини

05.03.2012

Вперше на «Азоті» і в Україні азотну кислоту отримано з допомогою нового суперсучасного турбокомпресора «Астра»

В одному з попередніх номерів газети розповідалося про впровадження на підприємстві інноваційних програм. Свідченням того, що цей процес не припиняється ні на мить, є робоче випробування у цеху М-5 турбокомпресора «Астра 7,5 /29», встановленого замість газотурбінної установки ГТТ–3М. Відтепер він буде головною ланкою технологічної лінії з виробництва слабкої азотної кислоти. Щоб подивитися як тривають випробування нового агрегату, у цеху М-5 побувала наш кореспондент.



– Це пілотний проект, розроблений фахівцями санкт-петербурзької фірми «Астроніт», який не має аналогів у світі, – розповів інженер відділу головного приладника Руслан Васильович Баланюк. – Нині завершуються пускові операції й триває процес освоєння агрегату персоналом. Турбокомпресор можна назвати унікальним. Досить сказати, що над його створенням працював цілий інститут. У робочій групі були навіть академіки. За всіма правилами науки машини такого класу створюються і здаються у виробництво протягом п’яти-шести років, ми ж разом зі своїми пітерськими партнерами пройшли цей шлях набагато швидше. Від розробки документації і до впровадження новинки у виробництво минуло два роки. Могли, звичайно, ще швидше, але, оскільки це агрегат нового покоління, дещо у ньому вимагає доопрацювання і покращення, чим на сьогодні й займаються наші спеціалісти.

– Чи видав вже агрегат проб-ну продукцію?
– Так, слабку азотну кислоту на новій машині одержано. Агрегат видає її стільки, скільки вироблялося на старих машинах. Щоправда, тепер на виготовлення кислоти було затрачено значно менше природного газу й електроенергії. Попереду – виведення турбокомпресора на повну потужність, а потенціал у нього дуже високий.

До розмови приєднався й представник фірми-виробника В.Чернишов, який вже близько 4 місяців разом зі своїми колегами працює на площадці. Тож першим запитанням до нього було: чи багато це?
– Для такої роботи якраз нормально. Оскільки це наш перший зразок, то він вимагає доопрацювання, наладки, а ще – терпіння.

– Ваші очікування збулися?
– Я б сказав – збуваються. Та й куди б вони від нас ділися.

– Що ви скажете про головні якості вашого дітища?
– Ця машина на порядок вища за ті, які були до неї. Вона має суттєву економну енергетичну складову. До того ж, компактна, багаторежимна. Має всього одну ступінь компресії та дві ступені турбо. Тоді як у старих машинах – 7 і 17 відповідно. У «Астрі» значно менше допоміжних елементів. Вона має менше точок ремонту у випадку поломки. Тобто, з якого боку не візьми, сучасна та вигідна машина. Тій, яку вона замінила, було більше 50 років. Я б не став її критикувати, своє вона, дякувати Богу, відслужила.

– Ви сказали, що ваш агрегат дуже економний. Можете навести конкретні цифри?
– Візьмемо хоча б витрати природного газу. Вже зараз, коли пусконалагоджувальні роботи фактично ще не завершені, його на одиницю продукції витрачається приблизно на 15 відсотків менше. В подальшому затрати зменшаться на 20-25 відсотків. Враховуючи нинішні ціни на природний газ – це суттєве зменшення витрат Черкаського «Азоту». Економія становитиме приблизно півмільйона доларів США у рік. Те ж можу сказати стосовно використання агрегатом електроенергії, де цифри просто фантастичні.

– Черкаський «Азот» – перше підприємство на якому встановлюють такий турбокомпресор. Що далі? Поставлятимете їх іншим хімічним підприємствам?
– Безперечно. Настільки мені відомо, на 16 аналогічних азотних заводах, розкиданих по всьому СНД, працює 98 газотурбінних установок ГТТ – 3М, а тому для нас це непочатий край роботи.

Переваги нового агрегату відзначила й оператор цент-рального пульту управління Т.Шаповал, яка, як і інші її колеги, освоювала робоче місце під постійним наглядом і контролем спеціалістів.
– Спочатку я боялася, що агрегатом буде важко управляти, але він виявився простим і доступним, тож на освоєння пішло зовсім небагато часу.

Підтримав розмову й директор російської фірми «Астроніт» О.Бахвалов та зазначив, що очолюваний ним колектив докладає зусиль, аби агрегат якнайшвидше запрацював стабільно.
– На Черкаському «Азоті» сильні спеціалісти, з ними легко працювати, нам дуже пощастило у цьому плані, – наголосив він.

Євдокія Мацокіна,
фото Михайла Захаріна