01.04.2011
Хор ветеранів акціонерного товариства«Азот» відзначив свій ювілей
У святково вбраному залі, що розміщений в «Центрі культури і здоров’я» по вулиці Калініна у Черкасах, зібралися ветерани підприємства, яких об’єднала у дружний колектив любов до пісні, чисте джерело якої бере свій початок із часів діда-прадіда, з отчого дому. Вчорашні інженери, слюсарі, апаратники, а нині - пенсіонери, відзначали десятиріччя створення ветеранського хору, історія виникнення якого була досить цікавою.
… Кажуть, якщо заболіла душа – шукай для неї ліки. Таким для пенсіонерів «Азоту» стали пісенні вечори. Спочатку в них брала участь невеличка група любителів співу, які створили згодом клуб «Біла акація». З цього все починалося.
За підтримки тодішнього генерального директора Б.С.Райкова, майстри Черкаської фабрики імені Лесі Українки охоче взялися за розробку ескізів візерунків - і творчий витвір у руках справжніх майстрів ожив, заграв яскравими кольорами. Так у самодіяльних артистів з’явилися прекрасні костюми, в яких вони виступають дотепер і милують око, додають гордості, бо несуть у своєму оформленні емблему рідного підприємства «Азот». Відтоді колектив виконує дві важливі місії: зачаровує серця слухачів своїм співом, духовно збагачує, несе прекрасне в людині і підіймає в той же час авторитет підприємства на вищий рівень. Хор став гордістю ветеранської організації, гордістю Черкаського «Азоту».
За своє творче життя колектив дав сотні концертів не тільки в рідному місті, а й за його межами.
Зростала виконавська майстерність, розширювався репертуар. Їх почали запрошувати в села Черкаської області. Перші такі виступи відбулися у Чорнобаївському районі. Потім - у Смілянському. Звучали пісні на Чернечій горі в Каневі, в селі Моринці, у Звенигородці, Умані, Кам’янці та Чигирині. Колектив піднявся на Говерлу… Проїхав маршрутом «Золотої підкови»... Його пісні слухав тисячолітній дуб у селі Буди. І скрізь, де б не побував творчий колектив – залишав про себе найсвітліші, найтепліші спогади.
Але найвідповідальнішою, як вважають самі артисти, була поїздка в Одесу на споріднене підприємство. Саме вона, по-суті, і визначила їхнє подальше життя, формат концертної програми та маршрут самодіяльного колективу, який відчув після цього впевненість у своїх силах, ще більшу потребу в духовному піднесенні.
Усі зрозуміли, що можуть спробувати позмагатися хоровим співом з іншими творчими колективами, маючи таких талановитих художніх керівників, як Віктор Семенович Сергієнко та Володимир Іванович Лященко.
Можна сказати, що саме Одеса стала стартовою «площадкою» для участі у фестивалях: у Черкасах - «Диво калинове», у Яремче - «З днем народження, Яремче!» І, нарешті, міжнародний фестиваль «Поліське коло», який проходив у Чернігові. Скрізь був успіх.
У 2003 році на хор ветеранів «Азоту» звернули увагу міський та обласний відділи культури, обласна профспілка хіміків, яких вони просто зачарували своїми піснями, у душевних глибинах яких захлинаються солов’ї … За це молодий колектив заслужено отримав звання «Народний аматорський хор профспілок України ветеранів праці і війни акціонерного товариства «Азот».
У день ювілею самодіяльні артисти подарували гостям, яких запросили до себе на свято, концерт, приймали подарунки від своїх шанувальників, а потім у дружньому колі за чашкою чаю згадували хвилюючі моменти в історії становлення і розвитку творчого колективу, ділилися враженнями.
Тож хочеться побажати аматорському хору ветеранів «Азоту» творчої наснаги, здійснення планів на майбутнє . І нехай будь-які зали ваших слухачів завжди зриваються бурхливими оплесками.