Новини

Інформація про термінову примусову зупинку на початку березня підприємств, що виробляють більше половини всіх мінеральних добрив в Україні, в їх числі й Черкаського «Азоту», викликала широкий суспільний резонанс, адже це загрожує зривом цьогорічної весняної кампанії, знищенням цілого ряду великих містоутворюючих підприємств та хімічної галузі країни в цілому.



Чому склалася така ситуація, як вона вплине на економіку держави і яким може бути вихід із неї, розповідає Голова Правління ПАТ «АЗОТ» Віталій  Скляров:

– Черкаське ПАТ «АЗОТ», разом з ПАТ «Рівнеазот» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» входить до групи ОSТCHЕМ, що об’єднує підприємства з виробництва азотних добрив GROUP DF. Кінець зими-початок весни для нас завжди  найгарячіша пора, коли ми працюємо на надпотужностях для забезпечення наших аграріїв мінеральними добривами.

ПРО ПІДПРИЄМСТВО: Українські хімічні підприємства з випуску мінеральних добрив – стоять. Україна сплачує мільярди за російські мінеральні добрива.
Цієї весни через припинення «Укртрансгазом» постачання газу, було зупинено ПАТ «АЗОТ» та інші підприємства групи ОSТCHЕМ. Це стало ударом не лише для хімічних  підприємств, а й для усіх українських аграріїв, для економіки області та країни в цілому. І якщо карбамід виробляють ще Одеський припортовий завод і Дніпродзержинський «Дніпроазот», то найбільш затребувані на вітчизняному ринку – аміачну селітру та карбамідо-аміачну суміш (КАС) виробляють виключно підприємства ОSТCHЕМ.

Ситуація, що склалася на сьогодні, – результат бездіяльності та відмови українських  урядовців підтримати вітчизняних виробників мінеральних добрив та захистити їх від недобросовісної конкуренції. В першу чергу – з боку Росії, яка користуючись тим, що має значно нижчу ціну на основну сировину – природний газ, демпінгує ціни на внутрішньому ринку міндобрив,  і таким чином, захоплює його. Ви тільки вдумайтеся – лише у 2016 році Україна  заплатила за імпортні добрива 30 млрд. грн! Із них 70% Україна заплатила  Росії (!!!)
 
На жаль, після багатьох обіцянок та невдалих спроб, українські високопосадовці так і не ввели антидемпінгові  мита, і добрива з Росії продовжують наповнювати український  ринок. Більше того, власне на них нині й робляться ставки, коли мова заходить про порятунок цьогорічної посівної кампанії, а значить – продовольчу безпеку України.

ПРО ГРОШІ: На сьогодні через відсутність обігових коштів, ми не маємо можливості зробити попередню оплату за природний газ, виплачувати заробітну плату і віддавати аграріям мінеральні добрива, за які вони, до речі, вже сплатили.  У підземних сховищах у нас 350 млн. кубометрів газу,  про повернення яких винесено відповідне судове рішення, а цього вистачило б на 3,5 місяці роботи підприємства. Але чомусь «держава» не дає можливості використати його. Окрім того, ОSТCHЕМ пройшов усі судові інстанції та довів, що Одеський припортовий завод, який перебуває у державній власності, винен ОSТCHЕМ за спожитий газ 330 мільйонів доларів. Виходить замкнуте коло – гроші ніби є, і ресурс сировини для роботи, а використати ми не можемо. Чи хтось так вміло ставить «палки в колеса» та знищує відкрито хімічну галузь?

ПРО ЛЮДЕЙ: Нині ж наше підприємство опинилося в дуже складному становищі. Через затримки із виплати зарплати й відсутність чітких перспектив роботи підприємства на майбутнє, його залишають висококваліфіковані працівники, яких потрібно «ростити» не один рік. Наприклад, щоб підготовити  апаратника виробництва аміаку чи карбаміду, потрібно щонайменше один рік за умови наявності вищої спеціальної освіти. А щоб стати технологом виробництва знадобиться 10 років практичної роботи. Якщо найближчим часом ситуація на підприємстві не зміниться, відтік кадрів стане незворотним і через кілька місяців просто нікому буде пускати обладнання та керувати складним виробничим процесом. До того ж у разі закриття підприємства, тисячі наших працівників поповнять армію безробітних, державний бюджет недоотримає мільйони гривень податків і зборів, місто залишиться без допомоги, яку «Азот» надавав упродовж останніх років.

ПРО ЗАГРОЗУ ЗАКРИТТЯ: Зупинка «Азоту» поставить на межу виживання й цілий ряд інших підприємств, зокрема, Черкасиобленерго та Черкасигаз, для яких він був найбільшим споживачем. Вони вже відчувають негативні результати від зупинки нашого підприємства. Якщо оцінювати наслідки банкрутства і зупинки українських виробників міндобрив, то наші урядовці, що не хочуть чи не можуть мислити глобально, відверто та відкрито знищують українську  хімічну промисловість, а наших аграріїв ставлять в залежність від російського виробника, який потім буде диктувати Україні свої ціни й свої умови поставки добрив – як це Росія робить з газом. Хоче ставить 550 доларів, хоче  - 210 доларів, а захоче – взагалі відключить. Для нашої аграрної країни   це стане ударом, який вона змушена буде терпіти, не маючи альтернативи. Наразі Росія відмовилась від усіх  експортних поставок  на інші ринки і спрямувала всі добрива в Україну. Бо український ринок для них є дуже привабливим. «Логістичний рукав» набагато коротший, а ціни на добрива вищі за рахунок того, що штучно був  створений ажіотаж через дефіцит мінеральних добрив, який утворив уряд цієї весни.

ІНІЦІТИВА: Зараз я ініціюю проведення «круглого столу» за участі представників від аграріїв, адміністрації області, де ми маємо намітити план дій  щодо  налагодження  подальшого діалогу з Урядом і шляхи вирішення питання відновлення роботи підприємства.