Пошук по сайту
Авторизація
Опитування
|
Новини
07.06.2016
Династія Сорокіних майже втричі старша, ніж Черкаський «Азот»Історія становлення ПАТ «АЗОТ» багата на імена хіміків, які найкращі роки свого життя присвятили будівництву й розвитку одного з найпотужніших хімічних підприємств країни. Сьогодні ці здобутки примножують їхні нащадки, продовжуючи писати славну біографію своєї родини.
Трудову династію Сорокіних започаткував Валентин Олександрович (директор «Азоту» в 1971 – 1980 рр.). Він був одним із тих спеціалістів, які, пройшовши виробничу школу на споріднених підприємствах, у 1964 році приїхали до Черкас на будівництво хімкомбінату. Саме в цей період керівництво об’єднання ухвалює рішення про будівництво ще одного цеху з виробництва аміаку. Через рік було підписано контракт із французькою фірмою «Енса», а вже в 1966 році відбувся старт будівельних робіт. Ще через три роки, коли на пусконалагоджувальних операціях у цеху А-3 позмінно трудилося близько двох тисяч осіб, до них приєднався син Валентина Сорокіна – Олександр, який продовжує працювати на підприємстві й нині.
– Робота в цеху кипіла на повну – компресори були зібрані лише наполовину, проводився монтаж іншого обладнання, автоматики, приладів…, – згадує в одному з інтерв’ю слюсар КВПіА цеху А-3 Олександр Сорокін. – Шефмонтаж здійснювали, звісно, французи. Вони залишалися у нас до закінчення гарантійного випробування в 1974 році. Під час пусконаладки багато сил пішло на усунення дефектів, реконструкцію окремих вузлів і трубопроводів. Тим не менше нашому колективу вдалося стабілізувати технологічний процес.
У 1971 році Валентин Олександрович Сорокін очолив колектив Черкаського хімкомбінату. Початок його керівництва позначився особливим масштабом. Якщо раніше виробництва вводилися в експлуатацію поступово, то тепер одночасно будували три великотоннажних цехи – з виробництва аміачної селітри, слабкої азотної кислоти та аміаку. Обсяги капітальних вкладень тоді склали 70 млн. карбованців.
Валентин Олександрович Сорокін зі студентами (з архіву 70-х років)
Наступними пусковими об’єктами були комплекс з виробництва термічно-фосфорної кислоти й діамонійфосфату. Крім цих продуктів, на введених потужностях налагодили випуск діамофосу – ще одного висококонцентрованого добрива. В 1977 році розпочалося будівництво цеху А-5 з випуску аміаку за японською технологією. Останнім споруджуваним об’єктом під керівництвом Валентина Олександровича Сорокіна став комплекс «Карбамід-330» – цех М-2. На початку 2000-х років у цьому структурному підрозділі розпочинається трудовий шлях внука колишнього директора – також Валентина Сорокіна.
– Дідусь багато цікавого розповідав про роботу. Саме його мудрі настанови й вплинули на подальший вибір професії, – розповідає начальник відділення складу цеху М-2 Валентин Сорокін-молодший. – Таких людей я не зустрічав. Він був неймовірно розумний. Міг відповісти на будь-яке запитання, якого б рівня складності воно не було. Якось я вирішив влаштувати йому перевірку і попросив намалювати будову атомного підводного човна. Мені здавалося, що це нереально. Та на мій подив, дідусь узяв олівець і почав малювати, а через три години все показав і пояснив.
Олександр і Валентин Сорокіни
Після закінчення школи Валентин Олександрович вступив до Черкаського державного технологічного університету. Отримавши одразу два дипломи – інженера-технолога й економіста, у вересні 2000 року він прийшов працювати апаратником у цех М-2. Протягом року в рамках внутрішньої програми підготовки молодих спеціалістів освоює 8 робочих місць і у квітні 2002 року його переводять на посаду начальника зміни, ще через півтора роки – на посаду начальника відділення. За його безпосередньої участі в цеху М-2 були впроваджені важливі проекти – встановлено вузол охолодження карбаміду, нові віброгранулятори та лінію пакування продукції у біґ-беґи.
Свій слід в історії Черкаського «Азоту» залишили й інші члени родини: бабуся Валентина Сорокіна-молодшого – Євдокія Сергіївна, мама Олічхон та дружина Анна. Загалом, династія Сорокіних має понад 120 років спільного трудового стажу.
Прес-центр ПАТ «АЗОТ» OSTCHEM
|