– Зоє Василівно, охарактеризуйте екологічну політику ПАТ «АЗОТ». Які основні аспекти покладені в її основу?
– Хімічне підприємство, як і будь-яке інше, існує не віртуально, а в реальному природному середовищі, від якого ми не ізольовані, бо це практично неможливо. Такі виробництва, як наше, завжди будуть мати вплив на навколишнє середовище, а тому екологічна політика підприємства спрямована на те, щоб цей вплив був якомога менший, не виходив за межі дозволеного і не наносив збитків природі. Дбаючи про екологічну безпеку, ми мусимо забезпечувати такий стан, коли рівень екологічних ризиків не перевищує гранично допустимих значень. Тобто, екологічна політика нашого підприємства спрямована, в першу чергу, на запобігання, а не на боротьбу з руйнівними наслідками господарської діяльності для довкілля.
– Екологічна безпека підприємства – це його здатність протистояти екологічним ризикам?
– Саме так. До речі, це відповідає міжнародному стандарту ISO 14001, який встановлює вимоги до системи екологічного керування, щоб дати змогу підприємству визначити та впровадити політику, встановити і досягти цілі, враховуючи правові та інші вимоги, визначити істотні екологічні аспекти, що ми й робимо. В 2006 році наше підприємство було сертифіковане англійською компанією Moodi International. Цю сертифікацію ми підтверджували кілька разів через певний проміжок часу. Тобто, підприємство працює у відповідності з природоохоронним законодавством України та міжнародними стандартами. Ми не порушуємо визначені законодавством норми.
– Які саме практичні дії сприяють реалізації визначеної екологічної політики на підприємстві?
– Перш за все, це розробка і впровадження у виробництво природоохоронних заходів. Наведу кілька конкретних прикладів. У 2014 році в цеху М-6 з виробництва карбаміду під час проведення капітального ремонту було виконано значний обсяг робіт з ремонту обладнання. В їх числі й роботи на вихрових абсорберах, де було впроваджено ряд заходів, що дозволили скоротити викиди аміаку на 13 відсотків у порівнянні з 2013 роком. А в цеху М-9 з виробництва аміачної селітри, знову ж таки, завдяки впровадженню комплексу заходів, скоротилися в порівнянні з 2013 роком викиди в атмосферне повітря: аміаку – на 6,8%, оксидів азоту – на 5,1%, суспендованих частинок (пилу аміачної селітри) – на 11,5%. Ці факти говорять самі за себе.
– Реалізація екологічних заходів вимагає фінансового забезпечення. Скільки коштів щорічно витрачає «Азот» на охорону навколишнього середовища, включаючи утримання цеху очищення промислових та стічних вод?
– Щорічно ці суми становлять десятки мільйонів гривень. Минулого року, незважаючи на складні часи для держави та підприємства, на екологічні проекти «Азот» витратив майже 50 мільйонів гривень. Левова частка цих коштів йде на утримання цеху ОПСВ, де ми очищаємо не лише стоки підприємства, а й усі міські стоки. До речі, стоки ПАТ «АЗОТ» не перевищують 40 відсотків загального обсягу.
– Тобто, зараз стало економічно вигідним витрачати кошти на природоохоронні заходи?
– Однозначно. Якщо підприємство дбає про збереження навколишнього середовища, то воно користується репутацією в бізнесових колах, має підвищений інтерес з боку інвесторів і партнерів. Ми можемо активніше діяти на ринках збуту, що, безперечно, сприяє економічному піднесенню нашого підприємства.
– І все ж, інколи можна почути, що у місті фіксується перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у атмосферному повітрі…Чим це можна пояснити?
– Вплив викидів на місто визначається за спостереженнями на трьох стаціонарних постах. За даними промислово-санітарної лабораторії товариства, яка постійно здійснює контроль за станом атмосферного повітря, за останні чотири роки порушень на постах і підфакельних вимірах не зафіксовано. Це підтверджується і щорічними перевірками екологічної інспекції. Якщо ви маєте на увазі нещодавню публікацію, в якій нас звинувачували в перевищенні викидів, де, зокрема, йшлося про формальдегід, то мушу сказати, що журналісти переплутали «боже з праведним». У нас однозначно не може бути викидів формальдегіду, бо ми його не використовуємо в чистому вигляді. В незначній кількості використовуємо карбамідо-формальдегідну смолу у виробництві карбаміду. Нам дозволено викиди від карбамідо-формальдегідної смоли – 270 кг у рік, а ми викинули у 2014 році – лише 11 кг. Що стосується викидів аміаку, то хочу зазначити, що ми не перевищуємо максимальні можливі об’єми викидів у рік, які встановлені для підприємства державними органами в дозволі на викиди. Ми є законослухняними і для нас екологічний аспект є дуже важливим. Однак мушу сказати, що в місті є організації, які використовують у роботі аміак і здійснюють його викиди в атмосферу. Зокрема, продовольчим компаніям ця речовина потрібна для роботи аміачно-холодильних установок. Тому списувати на «Азот» усі наявні викиди з порушеннями гранично допустимих концентрацій, якщо такі дійсно мали місце, м’яко кажучи, некоректно.
– Відділ охорони навколишнього середовища, який ви очолюєте, як відомо, здійснює різні просвітницькі акції в місті. Це своєрідний «урок» із виховання екологічної культури?
– Так. Торік в області стартували дві просвітницькі акції «Батарейка» та «Збережемо природу Черкащини разом». Ми долучилися до них, щоб сприяти формуванню відповідального ставлення громадськості до навколишнього середовища, до збереження природи.
