Саме у відділення аміачної води ми і завітали в першу чергу. До речі, це на сьогодні найстаріша дільниця підприємства, яка розпочала свою роботу ще в 1965 році одночасно з першим виробництвом аміаку.
– Аміачна вода виробляється з відходів аміачного виробництва цехів А-3 та А-5. Вони скидають нам танкові гази, які утворюються після продувки обладнання. Ми відмиваємо з них аміак і отримуємо 25-відсоткову аміачну воду, а горючі гази, які залишаються, відправляємо на спалювання в котельний цех, – пояснює начальник відділення аміачної води цеху М-7 Іван Осичнюк.
Технологічно установка з виробництва аміачної води пов’язана з багатьма цехами, як власне і все виробництво рідких мінеральних добрив. Тож завдання апаратників – ретельно і постійно слідкувати за всіма показниками та параметрами виробництва, тримати зв’язок із диспетчером.
– Щогодини ми фіксуємо показники тиску, температури, витрат сировини по кожній колоні, – розповідає нам апаратник абсорбції Любов Салогор, гортаючи свій основний робочий документ – рапорт апаратника. – За цими показниками начальник зміни, який приступає до роботи, одразу розуміє як працювала установка
Апаратник абсорбції цеху М-7 Любов Салогор
Любов Салогор працює у відділенні з 1983 року, а загалом на підприємстві – 43 роки, тож на запитання: «Що найскладніше у вашій роботі?», лише посміхається – такого немає.
Установка з виробництва амводи складається з 6-ти колон: дві працюють на вловлюванні аміаку із танкових газів, чотири – безпосередньо на аміаку. Оскільки підприємство завантажене на повну потужність, на повну потужність працює й установка. Щодоби тут виробляється 840 тонн аміачної води, яка направляється в сховище.
Сховища аміаку, аміачної води та КАСу – також частина великого та розгалуженого господарства цеху М-7. Тож ми завітали і на склад аміаку №2.
Що одразу впадає в око, так це щит управління, який займає всю довжину стіни та фактично складається з величезної кількості штурвалів та манометрів. Склад розрахований на зберігання 950 тонн рідкого аміаку та має 20 сховищ.
– Ми приймаємо рідкий аміак від цехів А-5 та А-3, постачаємо його для технічних потреб у цехи М-2, М-6 та М-5, зливаємо з цистерн, якщо він підвозиться залізницею, – розповідає начальник зміни №1 Іван Дубина. – Також ми відвантажуємо продукцію у залізничні чи автоцистерни.
На фото: Олена Серьогіна, Валерій Пилипенко (заст. начальника), Іван Дубина, Іван Осичнюк
Біля складських штурвалів (у прямому розумінні цього слова) чергувала апаратник складу Олена Серьогіна – також досвідчений працівник, яка 38 років пропрацювала на підприємстві та зізнається, що вже й не уявляє свого життя без «Азоту». На прийомі та відвантаженні разом з нею чергував апаратник підготовки та відпуску сировини Андрій Марченко. Він саме наливав аміак та аміачну воду в автомобільні цистерни, яких на точках наливу зібралося аж чотири. Ще п’ять чекали своєї черги на стоянці.
– Нині великим попитом у аграріїв користуються рідкий аміак та аміачна вода, – зазначив начальник цеху М-7 Микола Скалько. – Цього місяця ми плануємо виробити 18 тисяч тонн КАСу та 20 тисяч тонн аміачної води.
Рідкі мінеральні добрива набувають все більшої популярності в аграріїв, тож цех М-7 – перспективне виробництво, яке й надалі буде лише розвиватися, а досвідчені та сумлінні працівники цеху М-7 справляться з будь-якими поставленими завданнями.
