На будівництві цеху К-4 упродовж кількох років працювали кращі спеціалісти з різних країн колишнього Радянського Союзу. На той час на території України не було подібного виробництва, адже його проектували з урахуванням тих технологій, які вже застосовували в Нідерландах. Вони характеризувалися меншим енергоспоживанням та меншими витратними коефіцієнтами.
– Кадрова комплектація нового виробництва проводилася у 1982 – 1983 рр. Значний внесок у розвиток цеху та формування колективу зробив перший начальник Олександр Прокопович Тотм’янін. Працівники групами їхали навчатися й переймати досвід у аналогічних цехах на споріднених підприємствах, зокрема в Гродно (Білорусь), – згадує начальник цеху К-4 Олександр Подзивалов. – Я приєднався до колективу в листопаді 1982-го. Тоді мені здавалося, що одній людині неможливо пізнати, як працюватиме такий масштабний механізм, який утворюють кілометри трубопроводів, різноманітні колони, вентилятори, агрегати…
Начальник цеху К-4 Олександр Подзивалов
Одразу після отримання першої продукції цех почав готуватися до пуску другої технологічної нитки. Потужність кожної з них – 25 тисяч тонн на рік. Циклогексанон – рідина без кольору з м’ятно-ацетоновим запахом, – є сировиною для виробництва рідкого капролактаму. Він широко застосовується в авіа- та автомобілебудуванні.
– За ці 30 років відбулося чимало подій в цеху. Ми навчилися пускати одне з найскладніших виробництв на Черкаському «Азоті». Вимоги до всіх фахівців надзвичайно високі, – зауважує Олександр Анатолійович. – У цеху було реалізовано чимало проектів. Кращими раціоналізаторами в ті роки були нинішній начальник цеху К-7 Анатолій Миколайович Горобченко і теперішній механік нашого цеху Сергій Миколайович Борисенко, які подавали до 100 пропозицій на рік. Вони стосувалися як вдосконалення роботи обладнання, так і поліпшення умов праці виробничників.
Своєрідним періодом «перебудови» для цеху стали 2004 – 2007 рр. Один із масштабних організаційно-технічних заходів – переведення системи управління цехом на мікропроцесорну техніку. Запровадження розподіленої системи керування проходило поетапно впродовж двох років. Це було зумовлено особливостями структури цеху. Якщо на деяких підприємствах виробництво циклогексанону складається з трьох окремих цехів (гідрування бензолу, окислення та ректифікації), то на Черкаському «Азоті» вони всі зібрані в одній технологічній нитці. До того ж, необхідно було навчити персонал працювати за новими стандартами на сучасній техніці.
Співробітники цеху з виробництва циклогексанону К-4: Ю.В.Нежинський, В.І.Роштен,
Є.В.Чумаченко, П.М.Каденко, Г.В.Граждан, Є.О.Рильков, С.М.Борисенко, Н.В.Гасанова,
І.І.Прибиткін, Є.А.Мініх, А.В.Білецький, П.З.Флячинський, Д.М.Нізелко
В цей же час керівництвом товариства було ухвалено рішення про проведення масштабної реконструкції стадії ректифікації. Проект розробляла компанія «KochGlitsch». Після остаточного завершення модернізації цехові вдалося стати кращим серед споріднених підприємств за робочими показниками. Так, споживання пару для виробництва тонни продукції знизилося до 3 Гкал. Крім того, зменшився витратний коефіцієнт бензолу.
Сьогодні виробництво тимчасово призупинено. Колектив цеху використовує цей час для проведення ремонтів у корпусах структурного підрозділу. В деяких з них відремонтували підлогу, стіни, пофарбували обладнання, трубопроводи тощо. Також працівники структурного підрозділу були задіяні на реконструкції їдальні №4.
Колектив цеху К-4 нараховує 105 осіб. Серед них є й ті, хто працює з моменту пуску: С.М.Борисенко, В.Д.Тимченко, Т.М.Лукачина, В.Г.Лисенко, Є.Є.Гаврищук, Т.І.Чепрага, Т.Ф.Колесник, М.В.Кузьменко, А.М.Луценко, М.І.Мороз, А.Г.Лут та ін. 30-річний ювілей колеги відсвяткували в дружньому колі разом із ветеранами праці.
