Небагатослівні, змужнілі, загартовані… Вони – воїни гібридної війни, яка назавжди залишила в їхніх серцях тяжкий слід. Це відчувається в погляді, в словах, в ставленні до світу. Вони, як ніхто, розуміють ціну мирного життя, можливість повернутися на рідне підприємство і просто добре виконувати свою роботу.


Юрій Карпич на бойовій позиції батальйону «Черкаси»

Так склалося, що працівники ПАТ «АЗОТ» одними з перших відчули як це – проводжати своїх колег, рідних та близьких на війну. Вже в березні 2014 року, коли почалася перша хвиля мобілізації, до лав Збройних Сил України було призвано шість азотівців. Серед них був і Юрій Карпич, апаратник підготовки сировини цеху з виробництва карбаміду М-6. Разом зі ще двома азотівцями – Олексієм Заярнюком (електромонтер ЦЕРЦ) та Олегом Мавріним (машиніст компресорних установок цеху М-2) вони були призвані до 14-го окремого мотопіхотного батальйону «Черкаси». Проходили службу біля Волновахи, Старогнатівки та Новотроїцького.

– До війни швидко звикаєш. Ми знали куди йдемо і були готові. Навіть до того, що кожен твій прожитий день може бути останнім. Страх смерті відступає, боїшся тільки одного, щоб не залишитися калікою і не стати на все життя тягарем для своїх рідних, – розповідає Юрій. – Дуже тяжко було дивитися на поранених і вбитих товаришів, але з часом навіть до цього звикаєш…

Тяжкими були для воїнів першої хвилі мобілізації й умови, в яких вони опинилися за практично повної відсутності забезпечення армії. Нерідко доводилося спати на сирій землі, після чого багато хто хворів. З глибокою вдячністю згадують нині наші захисники ту допомогу й підтримку, яку надав їм колектив «Азоту», придбавши всі необхідні для несення служби обладунки.


Юрій Карпич та Олексій Заярнюк

Через рік Юрій повернувся додому, проте вже в третю хвилю мобілізації пішов служити його молодший брат Андрій. Вирішив: брат служив і я буду служити. Ходив до військкомату і батько хлопців – Володимир Карпич, бригадир котельного цеху ПАТ «АЗОТ». Проте потрапити на службу йому так і не вдалося.

Мабуть на «Азоті» немає жодного цеху, з якого чоловіки не призивалися б до лав армії. Так, у цеху М-9 військову службу пройшли сім працівників. Машиніста газодувних машин Володимира Братка мобілізували в третій хвилі. Служив у 4-му батальйоні 30-ої бригади, який «кидали» практично по всій лінії фронту. Вся його служба проходила під вогнем ворога і згадується як суцільний страшний сон. В останню, шосту, хвилю призову потрапив Андрій Курило, апаратник змішування. Його викликали у військкомат, коли був у відпустці. Розповідає, що до тяжких військово-польових умов, армійських порядків, зброї, моральних потрясінь звикати непросто, проте дуже допомагає в цьому пройдена колись строкова служба. Тож він за те, щоб його син, якому зараз 18 років, йшов служити до армії – мужнів та набирався досвіду. На жаль, в його житті цей досвід знадобився.

Нині всі наші воїни повернулися додому та до роботи на підприємстві. День Гідності й Свободи, який країна відзначала 21 листопада, – це, в першу чергу, їхнє свято. Адже саме такі цінності вони захищали, ризикуючи своїм життям. А ще, можливість українців мирно жити, працювати, ростити своїх дітей. За це вони мають безмежну вдячність і пошану від простих людей. Хочеться, щоб і держава не забувала про зобов’язання перед своїми Захисниками.

Працівники ПАТ «АЗОТ», мобілізовані до лав Збройних Сил України:
Великий І.П. (К-9), Маврін О.В. (М-2), Мельник В.С. (ЦЕРЦ), Строкань О.М. (К-1), Білик І.М. (А-5), Діденко В.О. (К-9), Томілов В.В. (ЦЕРЦ), Дудка О.М. (М-9), Павловський І.Л. (ЕП), Наконечний Р.Г. (М-6), Гаврилюк О.М. (А-3), Мисан А.А. (К-9), Груй О.В. (ЦЗП), Александров О.А. (К-7), Тітікало О.О. (ЦЦР), Павлюк М.Д. (М-9), Тищенко В.Ю. (ВГРЗ), Касяненко В.М. (А-5), Пономаренко В.І. (ЗЦ), Заярнюк О.П. (ЦЕРЦ), Стадніченко В.А. (М-2), Лєпьошкін Ю.М. (М-9), Розум Р.М. (К-6), Вашкевич Р.В. (К-3), Шалунов С.О. (К-5), Курило А.М. (М-9), Янковий О.І. (М-9), Богуш О.А. (А-5), Марунич С.О. (К-2), Ковтун М.М. (М-9), Лобода В.І. (М-6), Сизоненко Р.І. (К-2), Карпич Ю.В. (М-6), Рева М.О. (К-6), Братко В.М. (М-9), Дрига О.А. (ЦСГ), Прус О.О. (ЦЗП), Шкляренко М.Г. (А-5), Лябчук О.А. (М-9), Кауров А.Д. (УКР), Панченко О.М. (М-5), Нечуйвітер О.С. (УКР), Костів А.В. (М-2), Гонда В.П. (УКР), Волік Д.В. (ЦЗ), Гладкий Р.М. (ЦВТК), Курінний І.О. (АТЦ), Глуханько В.Д. (К-2), Коваленко В.О. (ВПіПК), Крицький А.І. (ВПіПК), Назаренко П.М. (АТЦ), Зайченко А.М. (М-2),  Демченко Д.О. (ЦГД).
     
Азотівці, які проходять службу за контрактом:
Плосконос Д.В. (К-7), Гончаренко Ю.В. (ЦВТК), Максимов Р.М. (К-1), Олійник С.М. (УТ), Остроушко А.В. (А-3), Доленко О.О. (К-6), Кривошея А.В. (К-4), Білазін М.К. (М-2).

Прес-центр ПАТ «АЗОТ» OSTCHEM